Увага, в Україні зафіксовано спалах кору!

Кір належить до розряду гострих інфекційних хвороб і викликається специфічним видом вірусу, який  передається при розмові, кашлі, чханні чи будь-якому тісному контакті з хворим.

З потоком повітря вірус може навіть поширитись у сусідні приміщення, наприклад через вікна, вентиляцію тощо,  Як тільки у людини з’являються перші ознаки вірусу – вона вже поширює інфекцію. Інкубаційний період триває від 7 до 17 днів. Ця хвороба дуже заразна. Цей фактор провокує часті епідемії серед населення. При цьому недугу відбувається запалення слизових верхніх дихальних шляхів, сильне підвищення температури, характерна висип по всьому тілу. 

Симптоми у дітей і дорослих

Найчастіше кором хворіють діти та підлітки, однак, якщо щеплення не було, то заразитись може і дорослий.

Перші тривожні ознаки небезпечного вірусу – людина стає млявою, у неї порушується сон, знижується апетит. Пізніше з'являється нежить та кашель, а також підвищується температура.

Однак, вже через кілька днів температура знижується, а от кашель та нежить не проходять, а навпаки посилюються. В цей період в людини стають чутливими очі, важко дивитись на світло, інколи доходить до запалення ока (кон'юнктивіт). Часто ці симптоми можна сплутати зі звичайною застудою чи грипом. При цьому на внутрішній стороні щік, а іноді й губ, вже з’являються дрібненькі цятки. Це вже одна із основних ознак, що в хворого таки кір. Вже на 4-5 день після перших симптомів температура знову підвищується до 39-40 градусів, а на шкірі з'являється дуже помітний висип червоних цяток. У цей момент посилюється нежить, набрякають повіки та все обличчя. До симптомів може додатись ще й пронос. Також може посилитись головний біль, інколи хворі навіть непритомніють.

29  січня 

100 років  Бою під Крутами

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

“На порох стерти, перебити!” —

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей — не перемогти!

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі^[4].

22 СІЧНЯ, ПОНЕДІЛОК

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ (ДЕНЬ ЗЛУКИ)

  УКРАЇНСЬКА МРІЯ - ЄДНІСТЬ, СВОБОДА І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. ОСНОВА ДЕРЖАВНОСТІ, ЯКОЇ СПОКОНВІКУ НАМАГАЛИСЯ ПОЗБАВИТИ ЦЮ ПРЕКРАСНУ ЧАСТИНУ ЗЕМЕЛЬ ВСІ ЇЇ ТАК ЗВАНІ СУСІДИ ПРИКРИВАЮЧИСЬ «ВИСОКИМИ» ІНТЕРЕСАМИ, ЧАС ВІД ЧАСУ НАБУВАЛА ЦІЛКОМ ЯСНІ ОБРИСИ. ТАК СТАЛОСЯ І НА ПОЧАТКУ 1918-ГО. У ЦЕЙ СІЧНЕВИЙ МІСЯЦЬ У ЗАПАЛІ РЕВОЛЮЦІЙНИХ ЗМІН БУЛА СТВОРЕНА УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА, ВІДОМА ЯК УНР. БІЛЬШ ТОГО НА ТИХ ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ВХОДИЛИ ДО СКЛАДУ КОЛИСЬ ПОТУЖНОЇ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, БУЛА УТВОРЕНА ЗУНР - ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА. ВЖЕ ДО КІНЦЯ РОКУ, В ГРУДНІ 1918-ГО У ФАСТОВІ, З ГАРЯЧИМ БАЖАННЯМ ВТІЛИТИ УКРАЇНСЬКУ МРІЮ В РЕАЛІЇ, ЛІДЕРАМ ЦИХ ДВОХ ДЕРЖАВ ВДАЛОСЯ ПІДПИСАТИ СВОЄРІДНИЙ ПОЄДНУВАЛЬНИЙ ДОГОВІР. ЦЕЙ ДОГОВІР УВІЙШОВ В НАШУ СУЧАСНУ ІСТОРІЮ ЯК «АКТ ЗЛУКИ» І 22-ГО СІЧНЯ 1919-ГО РОКУ ВІН БУВ ПУБЛІЧНО ОПРИЛЮДНЕНИЙ В КИЇВСЬКІЙ СТОЛИЦІ НА ЗНАМЕНИТІЙ СОФІЙСЬКІЙ ПЛОЩІ.НАБИРАЮЧА ОБЕРТІВ МАШИНА КРИВАВОЇ ДИКТАТУРИ, ЯКА ПРИЙШЛА НА ЗМІНУ КОЛИШНІХ «КОНСЕРВАТОРІВ» ПОСПІШИЛА ЗЛАМАТИ І ЦІ СМІЛИВІ ПОЧИНАННЯ ВІЛЬНОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ВЖЕ БУКВАЛЬНО ЧЕРЕЗ КІЛЬКА МІСЯЦІВ БІЛЬШОВИКИ УВІЙШЛИ В КИЇВ, ЗАКАРПАТТЯ ОКУПУВАЛА ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА, А СХІДНУ ГАЛИЧИНУ - ПОЛЯКИ. А ДАЛІ ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

ЗІ СТАРИМ НОВИМ РОКОМ!!!

З РІЗДВОМ ВАС ХРИСТОВИМ! ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!